все про атракціоном бізнесі
Парк атракціонів
Індустрія розваг, яку складають парки атракціонів, – гігантський і дуже прибутковий бізнес в усьому світі. Досить сказати, що ринок атракціонів і розваг у США оцінюється в $600 млрд. Лише у однієї «Уолт Дісней Компанії» оборот становить $90 млрд в рік. В Україні ця індустрія тільки починає розвиватися, тому і показники набагато скромніші. За деякими даними, оборот ринку послуг атракціонів в нашій країні обчислюється сотнями мільйонів доларів. А обсяг продажів атракціонів – не більше $15 млн. Технічний прогрес Сучасні атракціони – це вже не банальні каруселі і колесо огляду, а все більш і більш «наворочені» розваги, де використовуються всі досягнення технічного прогресу. Всі ці досягнення можна максимально випробувати на екстремальних атракціонах, які дозволяють відчути себе альпіністом на вершині Евересту або випробувати радість вільного польоту. Всі атракціони діляться на три вікові категорії. Це – дитячі, сімейні та молодіжні (екстремальні), орієнтовані на активний відпочинок. Що стосується обмежень, то вони, як і у всіх європейських парках, переважно ростові. Чому ростові – тому що кріплення, що забезпечують безпеку катання, розраховані на певне зростання людини. Всі перераховані атракціони встановлюють як на суші, так і на воді. У даній статті мова піде про паркових і водних атракціонах. Муніципальна власність Сьогодні по всій Україні налічується понад 500 функціонують парків, з них близько 30 можна назвати великими. Такий парк являє собою велику – у кілька десятків, а то і сотень гектарів – зелену зону. І, на думку експертів, це цілком прийнятний показник, принаймні, про гострий дефіцит місць для культурного відпочинку з дітьми говорити не доводиться. Правда, з атракціонами, в тому числі і в Києві, якось не склалося. У столиці шість міських парків і близько півсотні районних, але саме атракціонів, а не просто гойдалки є тільки в парку «Перемоги» в Дарниці, Гідропарку та ін. та й то вибір там прямо скажемо небагатий. Хоча міська влада багато разів зверталися до українських підприємств і готові були розмістити у них замовлення на виробництво атракціонів. Але ніхто братися за таку роботу не хоче. Завозити обладнання з Італії або Білорусії і платити по $250 тис. за один невеликий атракціон – це міському бюджету не під силу. Біда вітчизняної індустрії розваг в тому, що більшість парків знаходиться в муніципальній власності і ледь животіє: атракціони старі, морально застарілі і давно втратили інтерес у відвідувачів («вік» каруселей 20-25 років, закуповувалися вони в основному в Росії та Білорусії, так і середня зношеність обладнання 80%). Істотний плюс – низька вартість їх послуг. Ніхто зараз від муніципальних парків прибутку не вимагає, тому і спрацьовує принцип: парк працює абияк і ладно. Єдиний вихід – впроваджувати приватний капітал, виділяти в парках місця, де підприємці могли б розміщувати свої зони розваги. Тим більше що такі приклади вже є і вони успішні. Швидкі гроші Поступово приватний бізнес відвойовує собі місце під сонцем і в управлінні парками. Все частіше і частіше у містах України з'являються пересувні парки і майданчики для атракціонів, так звані луна-парки, – це альтернатива звичним паркам культури та відпочинку. Привабливість цього бізнесу полягає в досить швидкої окупності витрат. За підрахунками експертів, гроші, вкладені в дитячі атракціони, повертаються протягом одного року, сімейні за рік-два, екстремальні та імпортні за два-три роки, і в подальшому вже приносять прибуток. При правильній експлуатації і своєчасному ремонті атракціони служать десятиліттями. У світі взагалі є унікальні приклади, вік яких понад сто років. Ще один «плюс» – це те, що на даний вид діяльності поширюється ряд податкових пільг. Примітно, що однаковим попитом на ринку користуються і стаціонарні і пересувні парки. Останні затребувані в невеликих містах, де стаціонарні просто не рентабельні. У мобільних парках відвідувачів приваблює новизна, а також відчуття свята, яке вони дарують людям. Як правило, мобільні парки приїжджають на 10-20 днів, після чого переїжджають на інше місце. За цей час вони отримують виручку, що значно перевищує доходи стаціонару. Стаціонарний парк, навпаки, створює «затишок», там можна встановити великі атракціони, проводити різні тематичні свята. Такі парки вимагають великих вкладень, але і доходи до них надходять більш рівномірно і в цілому перевищують виручку мобільних за рахунок більшої кількості атракціонів і довгого терміну служби. Імпортери і виробники Світовий ринок атракціонів поділений між п'ятьма виробниками – італійськими Preston і Zamperla, німецької Bally Gaming International, французької Bourgogne et Grasset, британськими John Huxley, TCS, Namo Europe та американської Vals International. В Україні паркові атракціони виробляють у Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі та інших містах. Серед них і ті підприємства і заводи, які обчислюють своє виробництво вже кількома десятиліттями, і зовсім нові, невеликі підприємства, які зараз активно займаються виробництвом атракціонів. Але все ж власники луна-парків купують переважно (близько 90%) зарубіжну продукцію, вважаючи її яскравіше, цікавіше і надійніше. Єдиний її недолік – вартість, яка в декілька разів вище вітчизняних зразків. Варто відзначити характерну рису вітчизняного ринку розваг: як правило, компанія-виробник має у своєму управлінні парк атракціонів. Поєднання виробництва і експлуатації атракціонів – перспективно, так як дозволяє забезпечувати роботою кваліфікований технічний персонал у міжсезоння. У зимовий час більшість атракціонів не працює, через обмеження за температурним режимом експлуатації. Заходи безпеки Перед початком весняно-літнього сезону спеціальні організації проводять технічне опосвідчення стану механізмів атракціонів. Масова перевірка пов'язана з тим, що раніше купити і експлуатувати атракціон міг кожен бажаючий, без всякої ліцензії і сертифікатів. Тепер отримати дозвіл на їх встановлення та експлуатацію стало набагато складніше. Насамперед, власник повинен отримати схвалення монтувальних служб, Енергонагляду та пожежників. Після цього потрібно надати документи в інспекцію, яка проведе аналіз стану самих конструкцій. Наприклад, металлографию, яка дозволить виявити тріщини. Всі атракціони розділені на три ступеня небезпеки, причому для кожного типу конструкції є свої вимоги. Пройшовши всі тести успішно, власник каруселей отримує наказ, який підтверджує безпеку атракціону, і талон-допуск, його слід вивішувати біля каси, щоб відвідувачі могли його бачити. Якщо такого талона немає, від думки покружляти на каруселі краще відмовитися. У Росії розроблена ідентифікація атракціонної продукції за ступенем ризику: критичні рівні ризиків (дуже високий та високий), некритичні рівні ризику (підвищений, мінімальний). Рівень ризику залежить від висоти атракціону, швидкості переміщення та інших параметрів. До речі, у категорію особливо небезпечних фахівці включають «Американські гірки» і «Колесо огляду». Ціни на гойдалки Що стосується цін, то вони варіюються, залежно від середнього рівня доходів у даному регіоні. Вартість квитка на нехитрий дитячий атракціон 5-10 грн., на сімейний 10-30 грн. Правда, тут є свої маленькі хитрощі. На знов встановлені атракціони в перші два роки ціна може бути в півтора, а то і в два рази вище, ніж на інші. Те ж саме поширюється і на каруселі імпортного виробництва, оскільки вони завжди вирізняються барвистістю, комфортабельністю, продуманість до дрібниць. Перспективний ринок Андрій Макаров, генеральний директор компанії «Техпромкомплект», вважає, що ринок атракціонів розвивається і буде розвиватися за чотирма основними напрямками. Перше – створення багатофункціональних комплексів з великими атракціонами на відкритому повітрі, критими павільйонами, кафе і ресторанами в поєднанні з комплексним благоустроєм та супутньою інфраструктурою. Зараз у Києві працює один великий парк такого рівня – Гідропарк. Другий напрямок – майданчики, які налічують 20-35 атракціонів під відкритим повітрям в спальних районах міста, як правило, зав'язані на великі пішохідні потоки (біля станцій метро, в рекреаційних зонах). Третій напрямок – криті комплекси. Прикладом може служити нещодавно відкрився дитячий центр «Дивосвіт». І четвертий напрям – створення атракціонних майданчиків у великих торгово-розважальних комплексах. Цей напрямок, на думку Андрія Макарова, буде в найближчі роки одним з найпопулярніших серед операторів індустрії розваг. Можливо в недалекому майбутньому в Україні з'являться такі паркові бренди, як європейський «Діснейленд», «Країна мумій-тролей» у Фінляндії, куди приїжджають з усіх куточків світу. Гроші на воду Водні атракціони встановлюють у басейнах, на комерційних пляжах і аквапарках. Басейни. Сьогодні дуже модно басейни оснащувати всілякими водними конструкціями. Тим більше що водні атракціони не вимагають зведення складних конструкцій. Найнеобхідніше – це кілька компресорів для подачі стисненого повітря і насоси, що регулюють потужність потоку води. В результаті чого можна отримати міні-аквапарк з вируючими гейзерами, водоспадами, водяними гарматами і нескінченною хвилею задоволення. Пляжі. Досить вигідний бізнес – атракціони на міських пляжах. Де встановлюють мінімальний комплект обладнання розваг на воді: стаціонарна водна гірка з басейном, мобільна гірка, водний батут з катапультою, басейн для малюків глибиною до 0,6 м і водні гойдалки. Великою популярністю серед відпочиваючих на пляжах користується такий атракціон, як «водні сани»: пасажири сідають на велику надувне судно, яке може бути виконане у вигляді величезного шатла, акули, банана, і розігнані швидкісним буксиром, в ролі якого може виступати моторний човен, водний мотоцикл або катер, розсікають надводне простір. Продукцію для комплексного оснащення пляжів в основному постачають з-за кордону, зокрема з Німеччини, добру славу здобули також вироби харківської Vector infiatables, які випускають весь комплекс водного обладнання. Аквапарки. Но все же фаворитами водных развлечений по-прежнему остаются аквапарки. Сегодня в Украине уже сформировался высокий и стабильный спрос населения на водные аттракционы. С 2004 года спрос на них увеличился почти в два раза, и, по прогнозам экспертов, будет расти и в дальнейшем. В настоящее время у нас в стране работает семь больших аквапарков и один мини-аквапарк. Они «перекрывают» практически весь Южный берег Крыма. Это – «Голубой залив» в Симеизе, «Водный мир» в Судаке, «Миндальная роща» в Алуште, «Банановая республика» в Евпатории, «Зурбаган» в Севастополе. А также «Посейдон» в Одесской области, мини-аквапарк «Волна» в Харькове и новинка этого сезона – аквапарк в Бердянске. Но для полного насыщения только крымского полуострова необходимо построить еще четыре больших водных центра. Всего же в Украине в ближайшие три года будет построено еще 11. В частности, сейчас рассматриваются идеи строительства аквапарков на Азовском побережье. Первая ласточка уже есть: в июне открылся новый парк водных развлечений в Бердянске. В планах строительство водных центров в Николаевской и Херсонских областях. Последней уже заинтересовались американские инвесторы. А вот в Киеве, по словам Владимира Шарлая, главы Ассоциации аквапарков Украины, аквапарк не появится еще ближайшие три-четыре года, поскольку только разработка и утверждение объекта на столичном градосовете займут более года. Светлое будущее Индустрия водных аттракционов будет приносить ее владельцам хорошую прибыль еще, как минимум, лет десять. Следующим этапом развития водных развлечений в Украине станет строительство небольших водно-развлекательных объектов при курортных гостиницах. Подібні міні-аквапарки, на думку забудовників, будуть включати в себе дитячі майданчики, басейни та зони пасивного відпочинку. Тим більше, що на Україні все пильніше придивляються міжнародні готельні оператори, які свої об'єкти традиційно складають з використанням водних атракціонів.
ДЖЕРЕЛО: «Будівництво та реконструкція»
Індустрія розваг, яку складають парки атракціонів, – гігантський і дуже прибутковий бізнес в усьому світі. Досить сказати, що ринок атракціонів і розваг у США оцінюється в $600 млрд. Лише у однієї «Уолт Дісней Компанії» оборот становить $90 млрд в рік. В Україні ця індустрія тільки починає розвиватися, тому і показники набагато скромніші. За деякими даними, оборот ринку послуг атракціонів в нашій країні обчислюється сотнями мільйонів доларів. А обсяг продажів атракціонів – не більше $15 млн. Технічний прогрес Сучасні атракціони – це вже не банальні каруселі і колесо огляду, а все більш і більш «наворочені» розваги, де використовуються всі досягнення технічного прогресу. Всі ці досягнення можна максимально випробувати на екстремальних атракціонах, які дозволяють відчути себе альпіністом на вершині Евересту або випробувати радість вільного польоту. Всі атракціони діляться на три вікові категорії. Це – дитячі, сімейні та молодіжні (екстремальні), орієнтовані на активний відпочинок. Що стосується обмежень, то вони, як і у всіх європейських парках, переважно ростові. Чому ростові – тому що кріплення, що забезпечують безпеку катання, розраховані на певне зростання людини. Всі перераховані атракціони встановлюють як на суші, так і на воді. У даній статті мова піде про паркових і водних атракціонах. Муніципальна власність Сьогодні по всій Україні налічується понад 500 функціонують парків, з них близько 30 можна назвати великими. Такий парк являє собою велику – у кілька десятків, а то і сотень гектарів – зелену зону. І, на думку експертів, це цілком прийнятний показник, принаймні, про гострий дефіцит місць для культурного відпочинку з дітьми говорити не доводиться. Правда, з атракціонами, в тому числі і в Києві, якось не склалося. У столиці шість міських парків і близько півсотні районних, але саме атракціонів, а не просто гойдалки є тільки в парку «Перемоги» в Дарниці, Гідропарку та ін. та й то вибір там прямо скажемо небагатий. Хоча міська влада багато разів зверталися до українських підприємств і готові були розмістити у них замовлення на виробництво атракціонів. Але ніхто братися за таку роботу не хоче. Завозити обладнання з Італії або Білорусії і платити по $250 тис. за один невеликий атракціон – це міському бюджету не під силу. Біда вітчизняної індустрії розваг в тому, що більшість парків знаходиться в муніципальній власності і ледь животіє: атракціони старі, морально застарілі і давно втратили інтерес у відвідувачів («вік» каруселей 20-25 років, закуповувалися вони в основному в Росії та Білорусії, так і середня зношеність обладнання 80%). Істотний плюс – низька вартість їх послуг. Ніхто зараз від муніципальних парків прибутку не вимагає, тому і спрацьовує принцип: парк працює абияк і ладно. Єдиний вихід – впроваджувати приватний капітал, виділяти в парках місця, де підприємці могли б розміщувати свої зони розваги. Тим більше що такі приклади вже є і вони успішні. Швидкі гроші Поступово приватний бізнес відвойовує собі місце під сонцем і в управлінні парками. Все частіше і частіше у містах України з'являються пересувні парки і майданчики для атракціонів, так звані луна-парки, – це альтернатива звичним паркам культури та відпочинку. Привабливість цього бізнесу полягає в досить швидкої окупності витрат. За підрахунками експертів, гроші, вкладені в дитячі атракціони, повертаються протягом одного року, сімейні за рік-два, екстремальні та імпортні за два-три роки, і в подальшому вже приносять прибуток. При правильній експлуатації і своєчасному ремонті атракціони служать десятиліттями. У світі взагалі є унікальні приклади, вік яких понад сто років. Ще один «плюс» – це те, що на даний вид діяльності поширюється ряд податкових пільг. Примітно, що однаковим попитом на ринку користуються і стаціонарні і пересувні парки. Останні затребувані в невеликих містах, де стаціонарні просто не рентабельні. У мобільних парках відвідувачів приваблює новизна, а також відчуття свята, яке вони дарують людям. Як правило, мобільні парки приїжджають на 10-20 днів, після чого переїжджають на інше місце. За цей час вони отримують виручку, що значно перевищує доходи стаціонару. Стаціонарний парк, навпаки, створює «затишок», там можна встановити великі атракціони, проводити різні тематичні свята. Такі парки вимагають великих вкладень, але і доходи до них надходять більш рівномірно і в цілому перевищують виручку мобільних за рахунок більшої кількості атракціонів і довгого терміну служби. Імпортери і виробники Світовий ринок атракціонів поділений між п'ятьма виробниками – італійськими Preston і Zamperla, німецької Bally Gaming International, французької Bourgogne et Grasset, британськими John Huxley, TCS, Namo Europe та американської Vals International. В Україні паркові атракціони виробляють у Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі та інших містах. Серед них і ті підприємства і заводи, які обчислюють своє виробництво вже кількома десятиліттями, і зовсім нові, невеликі підприємства, які зараз активно займаються виробництвом атракціонів. Але все ж власники луна-парків купують переважно (близько 90%) зарубіжну продукцію, вважаючи її яскравіше, цікавіше і надійніше. Єдиний її недолік – вартість, яка в декілька разів вище вітчизняних зразків. Варто відзначити характерну рису вітчизняного ринку розваг: як правило, компанія-виробник має у своєму управлінні парк атракціонів. Поєднання виробництва і експлуатації атракціонів – перспективно, так як дозволяє забезпечувати роботою кваліфікований технічний персонал у міжсезоння. У зимовий час більшість атракціонів не працює, через обмеження за температурним режимом експлуатації. Заходи безпеки Перед початком весняно-літнього сезону спеціальні організації проводять технічне опосвідчення стану механізмів атракціонів. Масова перевірка пов'язана з тим, що раніше купити і експлуатувати атракціон міг кожен бажаючий, без всякої ліцензії і сертифікатів. Тепер отримати дозвіл на їх встановлення та експлуатацію стало набагато складніше. Насамперед, власник повинен отримати схвалення монтувальних служб, Енергонагляду та пожежників. Після цього потрібно надати документи в інспекцію, яка проведе аналіз стану самих конструкцій. Наприклад, металлографию, яка дозволить виявити тріщини. Всі атракціони розділені на три ступеня небезпеки, причому для кожного типу конструкції є свої вимоги. Пройшовши всі тести успішно, власник каруселей отримує наказ, який підтверджує безпеку атракціону, і талон-допуск, його слід вивішувати біля каси, щоб відвідувачі могли його бачити. Якщо такого талона немає, від думки покружляти на каруселі краще відмовитися. У Росії розроблена ідентифікація атракціонної продукції за ступенем ризику: критичні рівні ризиків (дуже високий та високий), некритичні рівні ризику (підвищений, мінімальний). Рівень ризику залежить від висоти атракціону, швидкості переміщення та інших параметрів. До речі, у категорію особливо небезпечних фахівці включають «Американські гірки» і «Колесо огляду». Ціни на гойдалки Що стосується цін, то вони варіюються, залежно від середнього рівня доходів у даному регіоні. Вартість квитка на нехитрий дитячий атракціон 5-10 грн., на сімейний 10-30 грн. Правда, тут є свої маленькі хитрощі. На знов встановлені атракціони в перші два роки ціна може бути в півтора, а то і в два рази вище, ніж на інші. Те ж саме поширюється і на каруселі імпортного виробництва, оскільки вони завжди вирізняються барвистістю, комфортабельністю, продуманість до дрібниць. Перспективний ринок Андрій Макаров, генеральний директор компанії «Техпромкомплект», вважає, що ринок атракціонів розвивається і буде розвиватися за чотирма основними напрямками. Перше – створення багатофункціональних комплексів з великими атракціонами на відкритому повітрі, критими павільйонами, кафе і ресторанами в поєднанні з комплексним благоустроєм та супутньою інфраструктурою. Зараз у Києві працює один великий парк такого рівня – Гідропарк. Другий напрямок – майданчики, які налічують 20-35 атракціонів під відкритим повітрям в спальних районах міста, як правило, зав'язані на великі пішохідні потоки (біля станцій метро, в рекреаційних зонах). Третій напрямок – криті комплекси. Прикладом може служити нещодавно відкрився дитячий центр «Дивосвіт». І четвертий напрям – створення атракціонних майданчиків у великих торгово-розважальних комплексах. Цей напрямок, на думку Андрія Макарова, буде в найближчі роки одним з найпопулярніших серед операторів індустрії розваг. Можливо в недалекому майбутньому в Україні з'являться такі паркові бренди, як європейський «Діснейленд», «Країна мумій-тролей» у Фінляндії, куди приїжджають з усіх куточків світу. Гроші на воду Водні атракціони встановлюють у басейнах, на комерційних пляжах і аквапарках. Басейни. Сьогодні дуже модно басейни оснащувати всілякими водними конструкціями. Тим більше що водні атракціони не вимагають зведення складних конструкцій. Найнеобхідніше – це кілька компресорів для подачі стисненого повітря і насоси, що регулюють потужність потоку води. В результаті чого можна отримати міні-аквапарк з вируючими гейзерами, водоспадами, водяними гарматами і нескінченною хвилею задоволення. Пляжі. Досить вигідний бізнес – атракціони на міських пляжах. Де встановлюють мінімальний комплект обладнання розваг на воді: стаціонарна водна гірка з басейном, мобільна гірка, водний батут з катапультою, басейн для малюків глибиною до 0,6 м і водні гойдалки. Великою популярністю серед відпочиваючих на пляжах користується такий атракціон, як «водні сани»: пасажири сідають на велику надувне судно, яке може бути виконане у вигляді величезного шатла, акули, банана, і розігнані швидкісним буксиром, в ролі якого може виступати моторний човен, водний мотоцикл або катер, розсікають надводне простір. Продукцію для комплексного оснащення пляжів в основному постачають з-за кордону, зокрема з Німеччини, добру славу здобули також вироби харківської Vector infiatables, які випускають весь комплекс водного обладнання. Аквапарки. Но все же фаворитами водных развлечений по-прежнему остаются аквапарки. Сегодня в Украине уже сформировался высокий и стабильный спрос населения на водные аттракционы. С 2004 года спрос на них увеличился почти в два раза, и, по прогнозам экспертов, будет расти и в дальнейшем. В настоящее время у нас в стране работает семь больших аквапарков и один мини-аквапарк. Они «перекрывают» практически весь Южный берег Крыма. Это – «Голубой залив» в Симеизе, «Водный мир» в Судаке, «Миндальная роща» в Алуште, «Банановая республика» в Евпатории, «Зурбаган» в Севастополе. А также «Посейдон» в Одесской области, мини-аквапарк «Волна» в Харькове и новинка этого сезона – аквапарк в Бердянске. Но для полного насыщения только крымского полуострова необходимо построить еще четыре больших водных центра. Всего же в Украине в ближайшие три года будет построено еще 11. В частности, сейчас рассматриваются идеи строительства аквапарков на Азовском побережье. Первая ласточка уже есть: в июне открылся новый парк водных развлечений в Бердянске. В планах строительство водных центров в Николаевской и Херсонских областях. Последней уже заинтересовались американские инвесторы. А вот в Киеве, по словам Владимира Шарлая, главы Ассоциации аквапарков Украины, аквапарк не появится еще ближайшие три-четыре года, поскольку только разработка и утверждение объекта на столичном градосовете займут более года. Светлое будущее Индустрия водных аттракционов будет приносить ее владельцам хорошую прибыль еще, как минимум, лет десять. Следующим этапом развития водных развлечений в Украине станет строительство небольших водно-развлекательных объектов при курортных гостиницах. Подібні міні-аквапарки, на думку забудовників, будуть включати в себе дитячі майданчики, басейни та зони пасивного відпочинку. Тим більше, що на Україні все пильніше придивляються міжнародні готельні оператори, які свої об'єкти традиційно складають з використанням водних атракціонів.
ДЖЕРЕЛО: «Будівництво та реконструкція»
